гілочка
ГІЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до гілка. Вітерець заснув, і гілочки.. дрімаючи, ледве-ледве колишуться (Кв.-Осн., II, 1956, 40); Ольга Григорівна глянула на бузок, розправила гілочку (Донч., V, 1957, 539).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гілочка | гілочки |
Родовий | гілочки | гілочок |
Давальний | гілочці | гілочкам |
Знахідний | гілочку | гілочки |
Орудний | гілочкою | гілочками |
Місцевий | на/у гілочці | на/у гілочках |
Кличний | гілочко | гілочки |