гіпогонадизм
ГІПОГОНАДИЗМ, -у, ч., мед. Патологічний стан, який обумовлений зниженою секрецією статевих гормонів і який характеризується слабким розвитком статевих органів і вторинних статевих ознак; його клінічна картина обумовлена недостатністю статевих гормонів в організмі, він може бути первинним (при патології самих статевих органів) і вторинним (внаслідок ураження інших ендокринних залоз – гіпофіза, гіпоталамуса, щитовидної залози, надниркових залоз та ін.). <> Вторинний гіпогонадизм – зниження функції яєчників у результаті порушення діяльності гіпофіза і гіпоталамуса. Гіпергонадотропний гіпогонадизм – недостатня насиченість організму чоловічої статі андрогенними гормонами зі зниженням функції статевих залоз при підвищеному рівні гонадотропних гормонів. Гіпогонадотропний гіпогонадизм – недостатня насиченість організму чоловіка андрогенними гормонами зі зниженням функції статевих залоз внаслідок зниженого рівня гонадотропних гормонів. Первинний гіпогонадизм – недостатня функція яєчників, пов'язана з їхнім безпосереднім ушкодженням: гіпоплазія геніталій, слабке оволосіння, високий зріст з євнухоїдною статурою.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гіпогонадизм | гіпогонадизми |
Родовий | гіпогонадизму | гіпогонадизмів |
Давальний | гіпогонадизмові, гіпогонадизму | гіпогонадизмам |
Знахідний | гіпогонадизм | гіпогонадизми |
Орудний | гіпогонадизмом | гіпогонадизмами |
Місцевий | на/у гіпогонадизмі | на/у гіпогонадизмах |
Кличний | гіпогонадизме | гіпогонадизми |