гіпоталамус
ГІПОТАЛАМУС, -а, ч. Частина головного мозку, що контролює обмін речовин, роботу ендокринних і статевих залоз організму і т. ін.; є вищим центром регуляції вегетативних функцій організму, місцем взаємодії нервової та ендокринної систем. // Скупчення ядер нервових клітин з численними висхідними й низхідними волокнами нижче зорового горба головного мозку.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гіпоталамус | гіпоталамуси |
Родовий | гіпоталамуса | гіпоталамусів |
Давальний | гіпоталамусові, гіпоталамусу | гіпоталамусам |
Знахідний | гіпоталамус | гіпоталамуси |
Орудний | гіпоталамусом | гіпоталамусами |
Місцевий | на/у гіпоталамусі | на/у гіпоталамусах |
Кличний | гіпоталамусе | гіпоталамуси |