гіратор
ГІРАТОР, -а, ч. Однонапрямлений феритовий фазообертач, який забезпечує фазовий зсув електромагнітних хвиль. // Надвисокочастотний пристрій, в якому зміна фаз електромагнітних хвиль, що поширюються в протилежних напрямах, відрізняється на 180°.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гіратор | гіратори |
Родовий | гіратора | гіраторів |
Давальний | гіраторові, гіратору | гіраторам |
Знахідний | гіратор | гіратори |
Орудний | гіратором | гіраторами |
Місцевий | на/у гіраторі | на/у гіраторах |
Кличний | гіраторе | гіратори |