гірше
ГІРШЕ, ГІРШ. 1. Присл. до гірший. Батько з шкури ліз, щоб одягти Раїсу не гірш од попівен (Коцюб., І, 1955, 312); // у знач. присудк. сл. Немає гірше, як в неволі Про волю згадувать (Шевч., II, 1953, 90).
2. Уживається у знач. більше. Бачить [панночка], що корюся, та ще гірш мене зневажає (Вовчок, І, 1955, 18).
гірший
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | гірший | гірша | гірше | гірші |
Родовий | гіршого | гіршої | гіршого | гірших |
Давальний | гіршому | гіршій | гіршому | гіршим |
Знахідний | гірший, гіршого | гіршу | гірше | гірші, гірших |
Орудний | гіршим | гіршою | гіршим | гіршими |
Місцевий | на/у гіршому, гіршім | на/у гіршій | на/у гіршому, гіршім | на/у гірших |