даленіючий
ДАЛЕНІЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до даленіти. Полинути б, вітре, з тобою ..І в млі снігового простору Оглянути весь небокрай - Карпат даленіючі гори І тихий південний Дунай (Ус., Дорогами.., 1951, 220); Кожному свої думи, свої мрії навіяли оті .. даленіючі птахи... (Гончар, І, 1954, 104); Настороженим слухом вловив десь далеко на вулиці даленіючі кроки нежданого гостя (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 90).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | даленіючий | даленіюча | даленіюче | даленіючі |
Родовий | даленіючого | даленіючої | даленіючого | даленіючих |
Давальний | даленіючому | даленіючій | даленіючому | даленіючим |
Знахідний | даленіючий, даленіючого | даленіючу | даленіюче | даленіючі, даленіючих |
Орудний | даленіючим | даленіючою | даленіючим | даленіючими |
Місцевий | на/у даленіючому, даленіючім | на/у даленіючій | на/у даленіючому, даленіючім | на/у даленіючих |