деревце
ДЕРЕВЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до дерево 1. Щепи росли наче з води.., і деревця під осінь мали міцний, дебелий вигляд (Юним мічур.., 1955, 13); Марина полила деревце з обох цеберок (Головко, Літа.., 1956, 142); *У порівн. Зігнулась [Світлана], як.. деревце, Що десь одиноко стояло на зрубі... (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 277).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | деревце | деревця |
Родовий | деревця | деревець |
Давальний | деревцю | деревцям |
Знахідний | деревце | деревця |
Орудний | деревцем | деревцями |
Місцевий | на/у деревці | на/у деревцях |
Кличний | деревце | деревця |