джміль
ДЖМІЛЬ, джмеля, ч. Корисна як запильник комаха роду бджолиних з товстим мохнатим тільцем. Найуспішніше конюшину запилюють джмелі і медоносні бджоли, які підвищують урожай конюшини в 2-3 рази (Бджільн., 1956, 34); Мохнатий джміль із будяків червоних Спиває мед (Рильський, І, 1956, 90); * У порівн. А паничів.. Аж роєм коло нашої панночки звиваються, - так, як ті джмелі гудуть (Вовчок, І, 1955, 107).
@ Джмелів слухати, зневажл. - бути в стані запаморочення. Дав йому.. добре - довго буде джмелів слухати (Номис, 1864, № 3986); Під джмелем - напідпитку. Боцман Верба, почуваючи себе під добрим джмелем, усе підливав капітанові Вульфу (Кучер, Голод, 1961, 294).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | джміль | джмелі |
Родовий | джмеля | джмелів |
Давальний | джмелеві, джмелю | джмелям |
Знахідний | джмеля | джмелів |
Орудний | джмелем | джмелями |
Місцевий | на/у джмілі | на/у джмелях |
Кличний | джмелю | джмелі |