дипломатичність
ДИПЛОМАТИЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. дипломатичний 2. Користуючись мовчанкою, канцлер аналізував свою відповідь [посланцеві], схвалюючи її рішучість і виняткову дипломатичність (Ле, Наливайко, 1957, 26).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дипломатичність | дипломатичності |
Родовий | дипломатичності, дипломатичности | дипломатичностей |
Давальний | дипломатичності | дипломатичностям |
Знахідний | дипломатичність | дипломатичності |
Орудний | дипломатичністю | дипломатичностями |
Місцевий | на/у дипломатичності | на/у дипломатичностях |
Кличний | дипломатичносте | дипломатичності |