диспашер
ДИСПАШЕР, -а, ч. Офіційний експерт, який займається встановленням факту наявності загальної аварії, визначенням суми збитків і розподілом їх серед її учасників; диспашер складає диспашу на основі документів, які висвітлюють обставини події і підтверджують характер, причину і розмір збитку, вартість пошкодженого майна; диспашер на вимогу зацікавлених осіб зобов'язаний видати їм за їх рахунок засвідчені копії всіх наявних в його розпорядженні документів; висновок диспашера про наявність загальної аварії може бути оскаржений у суді; аджастер.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | диспашер | диспашери |
Родовий | диспашера | диспашерів |
Давальний | диспашерові, диспашеру | диспашерам |
Знахідний | диспашера | диспашерів |
Орудний | диспашером | диспашерами |
Місцевий | на/у диспашері, диспашерові | на/у диспашерах |
Кличний | диспашере | диспашери |