довго
ДОВГО. Присл. до довгий 2; вищ. ст. довше. Настя довго не спала тієї ночі і гірко плакала (Л. Укр., III, 1952, 582); Ніч тяглася довго, безконечно (Коцюб., І, 1955, 366); Опанас став і довго дивився вслід своєму синові (Довж., І, 1958, 85).
ДОВГО... Перша частина складних слів, що відповідає слову довгий у 1 знач., напр.: довгобровий, довговидий, довговолокнистий, довгоголовий, довгокосий, довголапий, довгопалий, довгостеблий і т. ін.; у 2 знач., напр.: довгограючий, довгодозріваючий, довгоквітучий, довгонестихаючий і т. ін.