довірителька
ДОВІРИТЕЛЬКА, и, ж., юр. Жін. до довіритель.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | довірителька | довірительки |
Родовий | довірительки | довірительок |
Давальний | довірительці | довірителькам |
Знахідний | довірительку | довірительок |
Орудний | довірителькою | довірительками |
Місцевий | на/у довірительці | на/у довірительках |
Кличний | довірителько | довірительки |