долічувати
ДОЛІЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОЛІЧИТИ, лічу, лічиш, док., перех. і неперех. Закінчувати лічити що-небудь; лічити до якогось числа. - Лягай, чоловіче, спати, коли тебе сон зміг: лягай, серце, а я ось швидко долічу (Н.-Лев., III, 1956, 85); Вона давно вже облизала всю куряву і весь бруд з сивої бороди бога, а матушка Раїса.. не долічила ще й до вісімдесяти (Донч., III, 1956, 29).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | долічую | долічуємо |
2 особа | долічуєш | долічуєте |
3 особа | долічує | долічують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | долічуватиму | долічуватимемо |
2 особа | долічуватимеш | долічуватимете |
3 особа | долічуватиме | долічуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | долічував | долічували |
Жіночий рід | долічувала | |
Середній рід | долічувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | долічуймо | |
2 особа | долічуй | долічуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | долічуючи | |
Минулий час | долічувавши |