домовитість
ДОМОВИТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. домовитий. Від усієї її постаті віяло впевненістю, домовитістю (Хижняк, Тамара, 1959, 134).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | домовитість | домовитості |
Родовий | домовитості, домовитости | домовитостей |
Давальний | домовитості | домовитостям |
Знахідний | домовитість | домовитості |
Орудний | домовитістю | домовитостями |
Місцевий | на/у домовитості | на/у домовитостях |
Кличний | домовитосте | домовитості |