домохазяїн
ДОМОХАЗЯЇН, а, ч. Глава селянського господарства. За столипінським указом від 9 листопада 1906 р. в особисту приватну власність домохазяїв закріплялася земля, яка була в подвірному землекористуванні (Іст. УРСР, І, 1953, 633).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | домохазяїн | домохазяїни |
Родовий | домохазяїна | домохазяїнів |
Давальний | домохазяїнові, домохазяїну | домохазяїнам |
Знахідний | домохазяїна | домохазяїнів |
Орудний | домохазяїном | домохазяїнами |
Місцевий | на/у домохазяїні, домохазяїнові | на/у домохазяїнах |
Кличний | домохазяїне | домохазяїни |