допроваджувати
ДОПРОВАДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОПРОВАДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Ведучи, везучи кого-небудь, доставляти до певного місця. Слухай, сину,.. Слухай добре, та записуй, Та на Україні, Як бог тебе допровадить, То розкажи, сину, Що ти бачив диявола Своїми очима (Шевч., II, 1953, 250); - За годину тут буде проїздити потяг, і він хутко вас допровадить до Барановичів... (Досв., Вибр., 1959, 102).
2. перен. Доводити кого-небудь до певного стану. Сідала вона за піаніно - весела музика ніби дратувала її, жалібні мелодії допроваджували до сліз (Н.-Лев., IV, 1956, 183); І я цікавий, що з того вийде, до чого може допровадити чоловіка самота (Коб., III, 1956, 7); В своїм оповіданні вона багато наплутала... Так чи інак, а щось же її допровадило до такого нещасного стану (Коцюб., І, 1955, 456).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | допроваджую | допроваджуємо |
2 особа | допроваджуєш | допроваджуєте |
3 особа | допроваджує | допроваджують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | допроваджуватиму | допроваджуватимемо |
2 особа | допроваджуватимеш | допроваджуватимете |
3 особа | допроваджуватиме | допроваджуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | допроваджував | допроваджували |
Жіночий рід | допроваджувала | |
Середній рід | допроваджувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | допроваджуймо | |
2 особа | допроваджуй | допроваджуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | допроваджуючи | |
Минулий час | допроваджувавши |