дразливий
ДРАЗЛИВИЙ, а, е. 1. Який перебуває в стані нервового збудження; який швидко роздратовується, сердиться; дратівливий. Євгеній був нервовий і дразливий (Фр., X, 1954, 202); Оксен ішов селом, дразливий і гнівний (Тют., Вир, 1960, 27); Юля стала раптом мовчазною, дразливою (Іваничук, На краю.., 1960, 65).
2. Який викликає роздратування, неприємно вражає. Дразлива для обох жінок тема була.. багата різними комбінаціями (Кобр., Вибр., 1954, 107); Дразливий спокій лежав на її байдужій, по-хлоп'ячому пущеній лінії плечей (Тудор, Вибр., 1949, 307).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дразливий | дразлива | дразливе | дразливі |
Родовий | дразливого | дразливої | дразливого | дразливих |
Давальний | дразливому | дразливій | дразливому | дразливим |
Знахідний | дразливий, дразливого | дразливу | дразливе | дразливі, дразливих |
Орудний | дразливим | дразливою | дразливим | дразливими |
Місцевий | на/у дразливому, дразливім | на/у дразливій | на/у дразливому, дразливім | на/у дразливих |