драпак
ДРАПАК, а, ч.: @ [Давати (дати) ] драпака - швидко тікати, бігти куди-небудь. Перелякані жовніри.. хапались за палаші, за пістолі, деякі дали драпака (Стор., І, 1957, 395); - Тілько з Густею розмовитися, то все проясниться, - подумав він, - А тоді забираю свої манатки та драпака через гори додому (Фр., III, 1950, 417); - Куди це вони [фашисти] всі драпака дають? (Гончар, III, 1959, 386).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | драпак | драпаки |
Родовий | драпака | драпаків |
Давальний | драпакові, драпаку | драпакам |
Знахідний | драпак | драпаки |
Орудний | драпаком | драпаками |
Місцевий | на/у драпаку | на/у драпаках |
Кличний | драпаку | драпаки |