дротинка
ДРОТИНКА, и, ж. Зменш, до дротина. Він побачив біля себе почорнілий од вибуху сніг, а трохи далі - тоненьку дротинку, що простяглася до темної скриньки іншої міни (Жур., До них іде.., 1952, 27); * Образно. Сонце наскрізь пронизувало все тіло золотими дротинками (Донч., II, 1956, 82); * У порівн. Проміння з очей Татаєва двома золотими дротинками стрельнуло в зал (Донч., І, 1956, 499).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дротинка | дротинки |
Родовий | дротинки | дротинок |
Давальний | дротинці | дротинкам |
Знахідний | дротинку | дротинки |
Орудний | дротинкою | дротинками |
Місцевий | на/у дротинці | на/у дротинках |
Кличний | дротинко | дротинки |