дрібненький
ДРІБНЕНЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до дрібний 1-3,6. Лице [баби] було не старе, але дрібненьке, довгеньке, як у малої сухої дівчинки (Н.-Лев., II, 1956, 405); Невідступно за мною летить хмарка дрібненьких мушок (Коцюб., II, 1955, 226); Надворі сіявся дрібненький дощик і безнадійні сиві хмари все небо застилали (Л. Укр., III, 1952, 530); Іван засміявся дрібненьким юнацьким сміхом (Досв., Вибр., 1959, 161); Іди, перемагай утому, До міліонів [мільйонів] рук свою снагу додай, Будь з тими, хто живе у пориві одному, І в радість перекуй дрібненький свій одчай (Рильський, І, 1956, 120).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дрібненький | дрібненька | дрібненьке | дрібненькі |
Родовий | дрібненького | дрібненької | дрібненького | дрібненьких |
Давальний | дрібненькому | дрібненькій | дрібненькому | дрібненьким |
Знахідний | дрібненький, дрібненького | дрібненьку | дрібненьке | дрібненькі, дрібненьких |
Орудний | дрібненьким | дрібненькою | дрібненьким | дрібненькими |
Місцевий | на/у дрібненькому, дрібненькім | на/у дрібненькій | на/у дрібненькому, дрібненькім | на/у дрібненьких |