дрібновласницький
ДРІБНОВЛАСНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до дрібного власника. Робітничий клас робить усе для того, щоб залучити трудове селянство до соціалістичного будівництва, перевести дрібновласницьке селянське господарство на шлях великого усуспільненого виробництва (Ком. Укр., 12, 1963, 66); Скільки дрібновласницьких меж поховано навіки під оцим розкішним масивом виплеканої землі! (Ю. Янов., І, 1958, 438).
2. Який виражає інтереси, ідеологію дрібних власників; власт. дрібним власникам. Мирний наділив цей образ [Грицька Чупруненка] такими негативними рисами, як дрібновласницька обмеженість, індивідуалізм, егоїзм (Рад. літ-во, 18, 1955, 133); Що й казати - неоднаково й неодночасно приходить до людей свідомість, не швидко вивітрюється з душ дрібновласницька стихія (Ю. Янов., І, 1958, 520).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дрібновласницький | дрібновласницька | дрібновласницьке | дрібновласницькі |
Родовий | дрібновласницького | дрібновласницької | дрібновласницького | дрібновласницьких |
Давальний | дрібновласницькому | дрібновласницькій | дрібновласницькому | дрібновласницьким |
Знахідний | дрібновласницький, дрібновласницького | дрібновласницьку | дрібновласницьке | дрібновласницькі, дрібновласницьких |
Орудний | дрібновласницьким | дрібновласницькою | дрібновласницьким | дрібновласницькими |
Місцевий | на/у дрібновласницькому, дрібновласницькім | на/у дрібновласницькій | на/у дрібновласницькому, дрібновласницькім | на/у дрібновласницьких |