дієслівний
ДІЄСЛІВНИЙ, а, е. Прикм. до дієслово. В його [Т. Шевченка] творах.. найширше представлена дієслівна синоніміка, вужче - іменникова (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 224).
^ Дієслівна рима - рима, яка створюється дієсловами. Дуже поширена в поезії рима, що створюється з співзвучності закінчень дієслів, так звана дієслівна рима (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 109); Дієслівний складений присудок - присудок, складений з неозначеної форми дієслова і допоміжного дієслова у відмінюваній формі. В залежності від характеру призв'язкової частини розрізняють іменний і дієслівний складений присудок (Сл. лінгв. терм., 1957, 140).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дієслівний | дієслівна | дієслівне | дієслівні |
Родовий | дієслівного | дієслівної | дієслівного | дієслівних |
Давальний | дієслівному | дієслівній | дієслівному | дієслівним |
Знахідний | дієслівний, дієслівного | дієслівну | дієслівне | дієслівні, дієслівних |
Орудний | дієслівним | дієслівною | дієслівним | дієслівними |
Місцевий | на/у дієслівному, дієслівнім | на/у дієслівній | на/у дієслівному, дієслівнім | на/у дієслівних |