едафон
ЕДАФОН, -у, ч. Сукупність усіх живих істот, що живуть у ґрунті (гриби, водорості, бактерії, черв'яки та ін.); велику роль у складі едафону відіграють мікроорганізми, діяльність яких визначає розклад органічних речовин, фіксацію азоту та інші процеси, що протікають в ґрунтах.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | едафон | едафони |
Родовий | едафону | едафонів |
Давальний | едафонові, едафону | едафонам |
Знахідний | едафон | едафони |
Орудний | едафоном | едафонами |
Місцевий | на/у едафоні | на/у едафонах |
Кличний | едафоне | едафони |