езофагіт
ЕЗОФАГІТ, -у, ч. Запалення слизової оболонки стравоходу, спричинене впливом різних інфекційних та неінфекційних чинників. ** Алергійний езофагіт – езофагіт, який розвивається на фоні змін реактивності організму, особливо у дітей (при харчовій алергії, бронхіальній астмі). Аліментарний езофагіт – езофагіт, який виникає внаслідок зловживання надмірною гарячою і гострою їжею, міцними спиртними напоями. Виразковий езофагіт – езофагіт, що супроводжується утворенням виразок стравоходу. Геморагічний езофагіт – форма гострого езофагіту; зустрічається при гострих інфекційних і вірусних хворобах. Гострий езофагіт – езофагіт, що виникає внаслідок дії на внутрішню оболонку стравоходу хімічних речовин, гарячої їжі, іонізуючого випромінювання, при інфекційних захворюваннях. Катаральний езофагіт – найпоширеніша форма гострого езофагіту, що характеризується набряком і гіперемією внутрішньої оболонки стравоходу. Некротичний езофагіт – форма гострого езофагіту; спостерігається при тяжкому перебігу скарлатини, кору, черевного тифу та ін. Професійний езофагіт – езофагіт, який виникає внаслідок впливу на організм шкідливих речовин (парів концентрованих кислот та їдких лугів, солей важких металів та ін.). Хронічний езофагіт – езофагіт, що виникає внаслідок повторної дії на внутрішню оболонку стравоходу різних подразників.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | езофагіт | езофагіти |
Родовий | езофагіту | езофагітів |
Давальний | езофагітові, езофагіту | езофагітам |
Знахідний | езофагіт | езофагіти |
Орудний | езофагітом | езофагітами |
Місцевий | на/у езофагіті | на/у езофагітах |
Кличний | езофагіте | езофагіти |