екзаменувати
ЕКЗАМЕНУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Проводити екзамен; іспитувати. - Скільки всяких книжок прочитала! - Вона розумніша за всіх отих учителів, що екзаменували її (Вас., І, 1959, 254); - Де вже щоб в академії цього не вчили, - сказала матушка, постерігаючи, що старий хоче екзаменувати зятя (Н.-Лев., III, 1956, 23); Передусім став екзаменувати [старшина] новоприбулих, чи твердо завчили вони напам'ять номери своїх автоматів (Гончар, І, 1954, 298).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | екзаменую | екзаменуємо |
2 особа | екзаменуєш | екзаменуєте |
3 особа | екзаменує | екзаменують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | екзаменуватиму | екзаменуватимемо |
2 особа | екзаменуватимеш | екзаменуватимете |
3 особа | екзаменуватиме | екзаменуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | екзаменував | екзаменували |
Жіночий рід | екзаменувала | |
Середній рід | екзаменувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | екзаменуймо | |
2 особа | екзаменуй | екзаменуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | екзаменуючи | |
Минулий час | екзаменувавши |