екзорцист
ЕКЗОРЦИСТ, -а, ч. 1. Один з існувавших до II Ватиканського собору чинів церковнослужителя у римсько-католицькій церкві; під час літургії екзорцисти, як і інші малі чини, облачалися в стихарі. 2. Заклинатель; той, хто виганяє біса.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | екзорцист | екзорцисти |
Родовий | екзорциста | екзорцистів |
Давальний | екзорцистові, екзорцисту | екзорцистам |
Знахідний | екзорциста | екзорцистів |
Орудний | екзорцистом | екзорцистами |
Місцевий | на/у екзорцисті, екзорцистові | на/у екзорцистах |
Кличний | екзорцисте | екзорцисти |