епохальний
ЕПОХАЛЬНИЙ, а, е, книжн. Який становить епоху, знаменує собою епоху (у 1 знач.); важливий, визначний. Історичні рішення XX, XXI і XXII з'їздів КПРС, нова Програма Комуністичої партії - це епохальний вклад у розвиток марксистсько-ленінської теорії (Ком. Укр., 4, 1962, 51); Франко дорікав тій частині галицької інтелігенції, яка виявляла обмежений інтерес до епохальних відкриттів у природознавстві (Наука.., 8, 1956, 8).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | епохальний | епохальна | епохальне | епохальні |
Родовий | епохального | епохальної | епохального | епохальних |
Давальний | епохальному | епохальній | епохальному | епохальним |
Знахідний | епохальний, епохального | епохальну | епохальне | епохальні, епохальних |
Орудний | епохальним | епохальною | епохальним | епохальними |
Місцевий | на/у епохальному, епохальнім | на/у епохальній | на/у епохальному, епохальнім | на/у епохальних |