жабка
ЖАБКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до жаба1. В воді тихо плавала криничана червонобока жабка (Н.-Лев., І, 1956, 197); Професор лазив тоді по палісаднику.., ловив земляну жабку (Ю. Янов., І, 1958, 464); * У порівн. А в нашого економа Червоная шапка; Як приїде на панщину - Скаче, як та жабка (Укр.. думи.., 1955, 227).
2. вет. Розростання кісток у суглобах кінцівок тварин, перев. коней, внаслідок запалень чи різних травм, що призводять до кульгання. Великою вадою коня є так звані жабки (Конярство, 1957, 16).
3. розм. Пристосування для затискання електропроводу; затискач. Стальний і мідні проводи захоплюють спеціальними затискачами, або «жабками» (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 124).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | жабка | жабки |
Родовий | жабки | жабок |
Давальний | жабці | жабкам |
Знахідний | жабку | жабки, жабок |
Орудний | жабкою | жабками |
Місцевий | на/у жабці | на/у жабках |
Кличний | жабко | жабки |