живити
ЖИВИТИ, живлю, живиш; мн. живлять; недок., перех. 1. Забезпечувати живі організми поживними речовинами, водою і т. ін. Коріння [осокора] іще не вирване з землі, воно ще живить гілля свіжими соками (Руд., Вітер.., 1958, 155); Цілюща кисню сила вривалася крізь панцир льодовий і рибу на зимовищі живила... (Гонч., Вибр., 1959, 256); // розм. Забезпечувати кого-небудь продуктами харчування. Громада прийняла його в свої члени, живила його і зодягала за чергою (Фр., VI, 1951, 53); А як прийдеться з нашими вкупі живити Те дівчатко маленьке і теє хлопця, То.. більше риби ловитиму я (Л. Укр., IV, 1954, 268); Всі вони [бійці] з повагою говорять про кораблі Чорноморського флоту, що живлять нас і завжди приходять до Севастополя, коли нам стає важко (Кучер, Чорноморці, 1956, 417); * Образно. Я одержав нагороду. Слава партії й народу! Слава тим, хто мене вів, Соками землі живив! (Тич., II, 1957, 8).
2. Постачати, забезпечувати чим-небудь необхідним для нормальної дії. Кола з послідовно увімкненими «свічками» живив [П. М. Яблочков] струмами, що збуджувались у вторинних обмотках.. [індукційних] котушок (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 50); Дніпрова синя глибина Покірні двигає турбіни, І ллється електричний струм, Жадібні живлячи машини (Рильський, І, 1956, 182).
3. перен. Підтримувати кого-, що-небудь, сприяти зростові, розвиткові когось, чогось; запалювати, надихати. Саме з ним у Тараса була така безтурботна, захоплююча молода дружба, яка вливала сили, живила надії (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 146); Море давало натхнення великому художникові, живило його творчість (Довж., III, 1960, 85).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | живлю | живимо |
2 особа | живиш | живите |
3 особа | живить | живлять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | живитиму | живитимемо |
2 особа | живитимеш | живитимете |
3 особа | живитиме | живитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | живив | живили |
Жіночий рід | живила | |
Середній рід | живило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | живімо | |
2 особа | живи | живіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | живлячи | |
Минулий час | жививши |
жити
ЖИТИ, живу, живеш, недок. 1. Бути живим, існувати; протилежне помирати, вмирати. Він не хоче вмирати. Він хоче жити (Коцюб., І, 1955, 367); Шумить жито, співа, Заохочує жить (Тич., І, 1957, 7); * У порівн. Степ.. цвіте, ніби живе й дише (Н.-Лев., III, 1956, 314).
2. Перебувати, проживати де-небудь. Був собі дід та баба. З давнього давна, у гаї над ставом, Удвох собі на хуторі жили (Шевч., І, 1951, 311); У хаті жила Кармелева дружина з дочкою (Вовчок, І, 1955, 364); Петрик жив з мамою під самісіньким лісом (Кучер, Пов. і опов., 1949, 269).
3. Проводити життя в якийсь спосіб. Жили собі [Максим та Явдоха] тихо та мирно (Мирний, II, 1954, 136); Живе наша сім'я Весело, багато (Бойко, З Дон. краю, 1952, 75); // з чого, на що. Мати за джерело свого існування. Скотинку попродала [удова] і стала собі з копійки жити (Кв.-Осн., II, 1956, 422); Бажаєва.. живе на пенсію, ощадна, запопадлива, клопотлива (Л. Укр., III, 1952, 718).
@ Жити вовками - жити відокремлено від колективу, самотньо, замкнуто. Вийшов закон про зселення хуторів. Закон хороший, правильний. Не жити ж людям вовками поза селами, самотньо, як на висилці (Збан., Єдина, 1959, 22): Жити мов (як, наче і т. ін.) у бога за дверима (за пазухою) - жити в достатках, без усяких турбот. Староміські жили мов у бога за дверима (Фр., III, 1950, 66); Жити не по кишені - жити невідповідно до своїх достатків. Пан Г. дуже багато програв грошей в карти і взагалі живе не по кишені (Збірник про Кроп., 1955, 61); Жити паном [діло] - жити без усяких турбот. Мірошник паном діло жив (Греб., І, 1957, 69); Жити по правді (правдою) - жити чесно, не порушуючи усталених норм співжиття. Завжди він говорив їм: «Живіть з правдою і по правді» (Стельмах, І, 1962, 384); Часто й густо вона думала: чи вже людям не можна жити правдою?.. (Мирний, І, 1949, 295); Жити як сир у (в) маслі - жити забезпечено, в достатках. До кого ж ласкава ся доля лукава, Такий живе як сир в маслі (Пісні та романси.., II, 1956, 7).
4. чим. Вважати що-небудь основним у житті, бачити в чомусь смисл життя. Живу твоїми листами, цілую тебе в думці (Коцюб., III, 1956, 146); - Тільки й живу надією, ..що скоро вернуться наші (Хижняк, Тамара, 1959, 21).
5. Перебувати з ким-небудь у певних стосунках, вести спільне життя. Розмовляли вони про те, як житимуть укупі (Вовчок, І, 1955, 322); - Що ж я тобі пораджу? Маєш жінку, чом з нею не живеш у згоді? (Коцюб., І, 1955, 49); // з ким, розм. Бути з ким-небудь у любовному зв'язку. Він [пан] розійшовся з своєю жінкою ..і почав жити з своїми кріпачками-дівчатами (Мирний, V, 1955, 334).
6. перен. Бути, існувати, мати місце. Потреба краси, що жила в душі Антона, викликала у нього потребу скрізь шукати її, але дійсність давала мало (Коцюб., II, 1955, 285); У віршах М. Рильського.. живе і гаряче хвилюється наш радянський патріотизм, велика любов до рідної землі (Мал., Думки.., 1959, 13); Тільки між віттям старих осокорин живе невмирущий легіт (Рудь, Гомін.., 1959, 27); Ленінова мудрість в Партії живе! (Бичко, Вогнище, 1959, 48).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | живу | живемо |
2 особа | живеш | живете |
3 особа | живе | живуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | житиму | житимемо |
2 особа | житимеш | житимете |
3 особа | житиме | житимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | жив | жили |
Жіночий рід | жила | |
Середній рід | жило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | живімо | |
2 особа | живи | живіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | живучи | |
Минулий час | живши |