життя-буття
ЖИТТЯ-БУТТЯ (~я-я), с., розм. Спосіб існування кого-небудь. Ведуть балачки казахи про своє життя-буття, про мисливство, про вовків, що лошат загризають щоночі, про худобу (Донч., І, 1956, 133); Килині Іванівні самій треба було розв'язати питання про дальше життя-буття (Дмит., Наречена, 1959, 147).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | життя-буття | |
Родовий | життя-буття | |
Давальний | життя-буттю | |
Знахідний | життя-буття | |
Орудний | життя-буттям | |
Місцевий | на/у життя-бутті | |
Кличний | життя-буття |