життєдайний
ЖИТТЄДАЙНИЙ, а, е. Потрібний, необхідний для життя, який дає життя. Масна від вологи земля оживляла коріння, гнала по стовбурах та гілочках життєдайні соки (Шиян, Баланда, 1957, 60); Він наче відчуває, як наближається весна з її життєдайним теплом (Тулуб, Людолови, II, 1957, 169); * Образно. На прикладі нашої республіки яскраво видно нездоланну життєдайну і перетворюючу силу соціалістичного ладу (Наука.., 9, 1957, 1).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | життєдайний | життєдайна | життєдайне | життєдайні |
Родовий | життєдайного | життєдайної | життєдайного | життєдайних |
Давальний | життєдайному | життєдайній | життєдайному | життєдайним |
Знахідний | життєдайний, життєдайного | життєдайну | життєдайне | життєдайні, життєдайних |
Орудний | життєдайним | життєдайною | життєдайним | життєдайними |
Місцевий | на/у життєдайному, життєдайнім | на/у життєдайній | на/у життєдайному, життєдайнім | на/у життєдайних |