жовнірство
ЖОВНІРСТВО, а, с., іст. Збірн. до жовнір 1. На чверть милі від Зборова стояв гомін, розносились гучні співи безпечного королівського жовнірства (Кач., II, 1958, 459).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | жовнірство | жовнірства |
Родовий | жовнірства | жовнірств |
Давальний | жовнірству | жовнірствам |
Знахідний | жовнірство | жовнірства |
Орудний | жовнірством | жовнірствами |
Місцевий | на/у жовнірстві | на/у жовнірствах |
Кличний | жовнірство | жовнірства |