загрюкати
ЗАГРЮКАТИ, аю, аєш, док., об що, у що, чим і без додатка. Почати грюкати, створюючи сильний шум при ударах, поштовхах і т. ін. В тюрмі почалася повірка: забриньчали швидко ключами, часто загрюкали молотками об залізні грати. Поспішали (Вас., І, 1959, 71); А лиш стемніло, по всьому місту.. уже за-грюкали [фашисти] прикладами в двері, пішли облавами на людей (Гончар, II, 1959, 35); Здалека гуркотів поїзд. Загрюкали речами, зачовгали чобітьми (Сміл., Зустрічі, 1936, 217); На хуторі знялася метушня. Загрюкали двері, залунали голоси (Тулуб, Людолови, І, 1957, 64).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | загрюкаю | загрюкаємо |
2 особа | загрюкаєш | загрюкаєте |
3 особа | загрюкає | загрюкають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | загрюкав | загрюкали |
Жіночий рід | загрюкала | |
Середній рід | загрюкало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | загрюкаймо | |
2 особа | загрюкай | загрюкайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | загрюкавши |