зажартувати
ЗАЖАРТУВАТИ, ую, уєш, док., діал. 1. Пожартувати. Зажартує [Марина], то дівки сміються (Кобр., Вибр., 1954, 167); Збоку грім ударив у величезного крислатого дуба.. - Пощадив нас Перун! - зажартував князь, - а ще й добро нам наврочив, бо вдарив праворуч (Оп., Іду... 1958, 179).
2. з кого. Покепкувати. - Тепер я не дамся! Не дамся! Виведу вас у поле! Зажартую собі з вас іще гірше, ніж ви собі з мене жартували! (Фр., VII, 1951, 80).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зажартую | зажартуємо |
2 особа | зажартуєш | зажартуєте |
3 особа | зажартує | зажартують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зажартував | зажартували |
Жіночий рід | зажартувала | |
Середній рід | зажартувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зажартуймо | |
2 особа | зажартуй | зажартуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зажартувавши |