зазивний
ЗАЗИВНИЙ, а, е, рідко. 1. Який кличе, запрошує. З перехресної вулиці від складального цеху.. раптом почувся голосний, зазивний жіночий крик (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 172).
2. перен. Який закликає до чого-небудь, спонукає на щось.
@ Зазивний лист, іст. - заклик. Маєтки й корчми вже були розбиті, збіжжя поділене, і селяни тепер жваво обговорювали зазивний лист полковника Кривоноса (Панч, Гомон. Україна, 1954, 359).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зазивний | зазивна | зазивне | зазивні |
Родовий | зазивного | зазивної | зазивного | зазивних |
Давальний | зазивному | зазивній | зазивному | зазивним |
Знахідний | зазивний, зазивного | зазивну | зазивне | зазивні, зазивних |
Орудний | зазивним | зазивною | зазивним | зазивними |
Місцевий | на/у зазивному, зазивнім | на/у зазивній | на/у зазивному, зазивнім | на/у зазивних |