заквітчаний
ЗАКВІТЧАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до заквітчати. Вся голова в Василини була кругом заквітчана синіми волошками (Н.-Лев., II, 1956, 36); Зацікавлено оглядала [Ніна] низенькі стіни, оздоблені вишиваними рушниками та заквітчані пучками пахучого зілля (Добр., Тече річка.., 1961, 305); Заквітчані у зелень береги, посинені вечором далі заплав (Чаб., Тече вода.., 1961, 11); На сцені красувався величезний макет герба Радянського Союзу, заквітчаний прапорами всіх республік (Ткач, Плем'я.., 1961, 277); Внизу лежало заквітчане левадками, гаями й садками моє місто Валки (Панч, В дорозі, 1959, 34).
2. у знач. прикм. Який заквітчався, убрався квітами, зіллям. І дівчата заквітчані з парубками гомонять (Щог., Поезії, 1958, 245).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заквітчаний | заквітчана | заквітчане | заквітчані |
Родовий | заквітчаного | заквітчаної | заквітчаного | заквітчаних |
Давальний | заквітчаному | заквітчаній | заквітчаному | заквітчаним |
Знахідний | заквітчаний, заквітчаного | заквітчану | заквітчане | заквітчані, заквітчаних |
Орудний | заквітчаним | заквітчаною | заквітчаним | заквітчаними |
Місцевий | на/у заквітчаному, заквітчанім | на/у заквітчаній | на/у заквітчаному, заквітчанім | на/у заквітчаних |