закореніти
ЗАКОРЕНІТИ, ію, ієш, док. 1. тільки 3 ос. Міцно встановитися, усталитися; застаріти (про звичку, звичай і т. ін.).
2. Стати невиправним, запеклим (про людей).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закоренію | закореніємо |
2 особа | закоренієш | закоренієте |
3 особа | закореніє | закореніють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | закоренів | закореніли |
Жіночий рід | закореніла | |
Середній рід | закореніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закореніймо | |
2 особа | закореній | закоренійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | закоренівши |