закривавлений
ЗАКРИВАВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. де закривавити. Хведосій лежав поперек мосту з закривавленим розбитою сулією обличчям (Сміл., Зустрічі, 1936, 39); * Образно. Дід.. притупав до Савчиного вікна, що виходило просто на ярмарковий майдан, уже людний, розбентежений, яскраво закривавлений вечірнім сонцем (Гончар, Таврія, 1952, 41).
2. у знач. прикм. Залитий, просякнутий кров'ю, замазаний у кров. Звір відкрив закривавлену пащу, судорожно втягнув повітря і сконав (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 87); Розпластався солдат на закривавленій землі, як темний барельєф епохи (Довж., І, 1958, 37); Білизна закривавлена облипла на мені (Сос., І, 1957, 122).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | закривавлений | закривавлена | закривавлене | закривавлені |
Родовий | закривавленого | закривавленої | закривавленого | закривавлених |
Давальний | закривавленому | закривавленій | закривавленому | закривавленим |
Знахідний | закривавлений, закривавленого | закривавлену | закривавлене | закривавлені, закривавлених |
Орудний | закривавленим | закривавленою | закривавленим | закривавленими |
Місцевий | на/у закривавленому, закривавленім | на/у закривавленій | на/у закривавленому, закривавленім | на/у закривавлених |