залатувати
ЗАЛАТУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАЛАТАТИ, аю аєш, док., перех. Пришиваючи латки, лагодити білизну одяг, взуття і т. ін. Знав [Демко] і своє діло коло хліба, вмів свитку залатати (Кв.-Осн., II, 1956, 480); А невістка і сорочки не залатає (Барв., Опов.., 1902, 319) // Закривати, забивати (вилом, діру і т. ін.). Амфіон.. умощує те каміння, сполучує його і виводить мур, залатуючи виломи, виповнюючи прогалини (Л. Укр., І, 1951 445); Звичайно, ніяк не можна допустити, щоб усю зиму в каюті залишалась вода. Дірку треба було залатати (Донч., IV, 1957, 457); // Лагодити що-небудь, забиваючи вилом, діру і т. ін. Він піде до житлового управлінні і зробить усе, щоб матері відремонтували дім, залатали дах (Кучер, Чорноморці, 1956, 189); * Образно. Язиком прориву не залатаєш (Укр.. присл.., 1955, 389)
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | залатую | залатуємо |
2 особа | залатуєш | залатуєте |
3 особа | залатує | залатують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | залатуватиму | залатуватимемо |
2 особа | залатуватимеш | залатуватимете |
3 особа | залатуватиме | залатуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | залатував | залатували |
Жіночий рід | залатувала | |
Середній рід | залатувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | залатуймо | |
2 особа | залатуй | залатуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | залатуючи | |
Минулий час | залатувавши |