замовний
ЗАМОВНИЙ, а, е. 1. Який роблять, виготовляють і т. ін. на замовлення. Замовне видання, етн. Прикм. до замова. 2. Стара щось шепоче слухняній юрбі Про слово замовне в нужді і журбі. (Пісні та романси.., II, 1956, 253); [Яремко:] Знов прошепотів витязь слово своє замовне. І в ту ж мить зробився його кінь залізною тонкою [танкою], перейшов він ту річку завиграшки... (Мокр., П'єси.., 1959, 109); // Магічний. Щоб здолати Громобоя, треба викувати зброю, меч, що хиби не дає.. Хто ж скує той меч замовний?.. (Забіла, У.. світ, 1960, 150).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | замовний | замовна | замовне | замовні |
Родовий | замовного | замовної | замовного | замовних |
Давальний | замовному | замовній | замовному | замовним |
Знахідний | замовний, замовного | замовну | замовне | замовні, замовних |
Орудний | замовним | замовною | замовним | замовними |
Місцевий | на/у замовному, замовнім | на/у замовній | на/у замовному, замовнім | на/у замовних |