замовчувати
ЗАМОВЧУВАТИ, ую, уєш, недок.. ЗАМОВЧАТИ, чу, чиш, док., перех. З певною метою приховувати, обминати мовчанкою що-небудь, не розповідати, не згадувати про когось, щось. Обов'язок комуністів не замовчувати слабостей свого руху, а відкрито критикувати їх, щоб скоріше і радикальніше позбутися їх (Ленін, 31, 1951, 156); Думаю, що занадто замовчувати і недоговорювати те, що можна зовсім просто і щиро сказати, теж не слід (Л. Укр., V, 1956, 411); Журнали зовсім замовчали книжку (Коцюб., III, 1956, 389); [Бережний:] Дайте я продивлюсь вашу доповідь. Хто там хоче замовчати мою роль? (Мик., І, 1957, 388).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замовчую | замовчуємо |
2 особа | замовчуєш | замовчуєте |
3 особа | замовчує | замовчують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замовчуватиму | замовчуватимемо |
2 особа | замовчуватимеш | замовчуватимете |
3 особа | замовчуватиме | замовчуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | замовчував | замовчували |
Жіночий рід | замовчувала | |
Середній рід | замовчувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замовчуймо | |
2 особа | замовчуй | замовчуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | замовчуючи | |
Минулий час | замовчувавши |