замокати
ЗАМОКАТИ, ає, недок., ЗАМОКНУТИ і ЗАМОКТИ, кне; мин. ч. замок, ла, ло; док. 1. Вбираючи в себе воду, вологу, ставати мокрим, вогким; намокати. Накрив Іван хату солом'яними кулями, щоб від дощу не замокала (Шиян, Іван - мужицький син, 1959, 37). Вносити вапняні добрива весною не доцільно, бо вивезені взимку на поле вони замокають і їх не можна рівномірно розсіяти (Хлібороб Укр., 7, 1964, 16); У видолинках, трава полягла, замокла (Горд., II, 1959, 327); Замокли сухарі, і цукор одмокрів (Рильський, І, 1960, 230).
2. тільки док. Набрякнути від води, вологи (про дерев'яні предмети, що розсохлись), набираючи а попереднього об'єму. Загнав [Василь] кобилу з возом у болото, щоб колесо замокло (Григ., Вибр., 1959, 109); - Що ти все носиш і носиш воду? - Я в діжку наливаю, щоб замокла.., - відповіла дівчина (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 199).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замокаю | замокаємо |
2 особа | замокаєш | замокаєте |
3 особа | замокає | замокають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замокатиму | замокатимемо |
2 особа | замокатимеш | замокатимете |
3 особа | замокатиме | замокатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | замокав | замокали |
Жіночий рід | замокала | |
Середній рід | замокало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замокаймо | |
2 особа | замокай | замокайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | замокаючи | |
Минулий час | замокавши |