замітник
ЗАМІТНИК, а, ч., діал. Відрубаний стовбур дерева (довжиною біля десяти метрів), що використовується для парканів або дерев'яної кладки стіп.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | замітник | замітники |
Родовий | замітника | замітників |
Давальний | замітникові, замітнику | замітникам |
Знахідний | замітник | замітники |
Орудний | замітником | замітниками |
Місцевий | на/у замітнику | на/у замітниках |
Кличний | замітнику | замітники |