замішаний
ЗАМІШАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до замішати. Єдиними ліками була. земля, її, чорну, рахманну, козаки брали з-під ніг і, замішану на слині, прикладали до ран (Панч, Гомон. Україна, 1954, 408); - Про той заколот на ярмарку, що колись вчинився за панщини, не чули?.. Там була замішана наша бабуся... Через неї і зчинилося все теє (Вас., II, 1959, 328).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | замішаний | замішана | замішане | замішані |
Родовий | замішаного | замішаної | замішаного | замішаних |
Давальний | замішаному | замішаній | замішаному | замішаним |
Знахідний | замішаний, замішаного | замішану | замішане | замішані, замішаних |
Орудний | замішаним | замішаною | замішаним | замішаними |
Місцевий | на/у замішаному, замішанім | на/у замішаній | на/у замішаному, замішанім | на/у замішаних |