запилений
ЗАПИЛЕНИЙ1, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до запилити1 1. Висіла на стіні запилена скрипка і смичок над пюпітром з розгорнутими нотами (Л. Укр., III, 1952, 582); Круглов вилазить весь запилений, аж чорний (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 75); Зашуміли верби.., загуркотів грім, і на запилену землю линув дощ - буйний та теплий (Довж., Зач. Десна, 1957, 61).
2. у знач. прикм. Насичений пилом (про повітря і т. ін.). Запилене повітря.. прискорює амортизацію електричних машин, теплових двигунів внутрішнього згоряння, надземних проводів тощо (Наука.., З, 1960, 41); Крізь задимлену й запилену імлу видно було каганець, що злякано борсався у пічурці, мов жива істота на прив'язі (Речм., Весн. грози, 1961, 120).
ЗАПИЛЕНИЙ2, а, е, бот. Дієпр. пас. мин. ч. до запилити2. Іван Володимирович чіпляв до запилених квіток ярличок з назвою сортів запиленого і запильника (Юним мічур.., 1955, 30).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | запилений | запилена | запилене | запилені |
Родовий | запиленого | запиленої | запиленого | запилених |
Давальний | запиленому | запиленій | запиленому | запиленим |
Знахідний | запилений, запиленого | запилену | запилене | запилені, запилених |
Орудний | запиленим | запиленою | запиленим | запиленими |
Місцевий | на/у запиленому, запиленім | на/у запиленій | на/у запиленому, запиленім | на/у запилених |