запідозрювати
ЗАПІДОЗРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАПІДОЗРИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Вважати кого-небудь винним у чому-небудь, причетним до чогось. По окремих грізних репліках гуцулка зрозуміла, що запідозрюють Івана в пораненні коменданта (Галан, Гори.., 1956, 86); Ольга відчувала себе людиною, що відкрила жахливий злочин, а не може сповістити людей про нього з остраху, щоб її не запідозрили як співучасницю (Вільде. Сестри.., 1958, 252).
2. Гадати, мати думку, здогад про що-небудь. Беручись за справи в Ковалівській школі, я навіть не запідозрював, що в житті буває не лише радість (Збан., Малин. дзвін, 1958, 50); Ні з виразу обличчя Артьомова, ні з голосу не можна було запідозрити навіть натяку на глузування чи жарт (Чорн., Визвол. земля, 1959, 150); - Я дякую майстрові фільмотеки - вони такі добрі до моєї старості. Я не смію запідозрити інших причин їхньої добрості до мене (Ю. Янов., II, 1958, 14).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запідозрюю | запідозрюємо |
2 особа | запідозрюєш | запідозрюєте |
3 особа | запідозрює | запідозрюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запідозрюватиму | запідозрюватимемо |
2 особа | запідозрюватимеш | запідозрюватимете |
3 особа | запідозрюватиме | запідозрюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | запідозрював | запідозрювали |
Жіночий рід | запідозрювала | |
Середній рід | запідозрювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | запідозрюймо | |
2 особа | запідозрюй | запідозрюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | запідозрюючи | |
Минулий час | запідозрювавши |