запізнення
ЗАПІЗНЕННЯ, я, с. Дія та її результат за знач. запізнитися. Дома я міг на перший раз легко пояснити запізнення (Мик., Кадильниця, 1959, 15); На Ровень поїзд прибув у другій половині дня з великим запізненням (Чорн.. Визвол. земля, 1959, 83); Яресько згоряв від сорому. Він бачив, що своїм запізненням завдав образи командирові (Гончар, Таврія.., 1957, 535); Дерева того року цвіли чомусь із помітним запізненням (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 11).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | запізнення | запізнення |
Родовий | запізнення | запізнень |
Давальний | запізненню | запізненням |
Знахідний | запізнення | запізнення |
Орудний | запізненням | запізненнями |
Місцевий | на/у запізненні | на/у запізненнях |
Кличний | запізнення | запізнення |