зароблений
ЗАРОБЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заробити. Нема в мене тепер нічого, тільки два карбованці, зароблені в панів, то не знаю, чи оддадуть (Вовчок, І, 1955, 19); Я діставав книжки переважно від товаришів за те, що помагав їм у шкільних заняттях, а дещо купував за гроші, зароблені також із лекцій (Фр., IV, 1950, 243); // у знач. прикм. - Е, ні! Треба знати, Треба, дочко, лічить плату. Зароблену плату (Шевч., І, 1951, 315); Зароблений сухар краще краденого бублика (Укр.. присл.., 1955, 212); // у знач. ім. зароблене, ного, с. Те, що хто-небудь заробив (у 1 знач.). То, бувало, не раз доводилося правити зароблене біля чужого порога, а це незароблена плата сама приходить у двір (Стельмах, II, 1962, 38).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зароблений | зароблена | зароблене | зароблені |
Родовий | заробленого | заробленої | заробленого | зароблених |
Давальний | заробленому | заробленій | заробленому | заробленим |
Знахідний | зароблений, заробленого | зароблену | зароблене | зароблені, зароблених |
Орудний | заробленим | заробленою | заробленим | заробленими |
Місцевий | на/у заробленому, заробленім | на/у заробленій | на/у заробленому, заробленім | на/у зароблених |