зарібок
ЗАРІБОК, ЗАРОБОК, бку, ч., діал. Те саме, що заробіток. Коли б не пожежа і не голодний рік, він уже мав би свою хату і якісь статки, та всі його зарібки пішли на хліб і дерево (Стельмах, І, 1962, 228); [Антей:] Бач, спів, музика й слово - мій зарібок, та хист мій я таки ціную вище, ніж тії гроші, що приходять з нього (Л. Укр., III, 1952, 416); Степан свій грунт в оренду здав Та й на зарібки в Борислав Пішов, щоб стільки заробить - Конята й віз який купить (Фр., XIII, 1954, 406); І пригадалися Рудому цей самий шлях і давній час, як він з Чернігівщини, з дому, прийшов на заробки в Донбас (Уп., Вірші.., 1957, 205).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зарібок | зарібки |
Родовий | зарібку | зарібків |
Давальний | зарібкові, зарібку | зарібкам |
Знахідний | зарібок | зарібки |
Орудний | зарібком | зарібками |
Місцевий | на/у зарібку | на/у зарібках |
Кличний | зарібку | зарібки |