ЗАСКОРО, присл., діал. Завчасно. - Думаю, що не треба заскоро тривожитись (Фр., VIII, 1952, 138); // Рано. На рожі червоні, що виростають неначе з серця крові, заскоро ще; рожі свої корони гарячі розвивають у днях, коли сонце зеніту досягає... (У. Кравч., Вибр., 1958, 288).